Веселі, такі веселі,
Минали швидко щасливі дні
І снігом як аквареллю
Малює зима мені одній.
Та все ж я чомусь сумую,
Пора для щастя давно прийшла,
Незнаю,сама незнаю,
Що я такого в тобі знайшла.
Ти зараз далеко від мене,
Можливо розлюбив ти вже мене,
Але гадаю для почуттів справжніх,
Відстань не головне.
Ти приходиш до мене щоночі,
В ту хвилину, як міцно я сплю,
Зазираєш в заплакані очі,
І шепочеш:"Не плач,я люблю».
Я слова твої чую душею,
І крізь сон усміхаюсь тобі,
Твої очі горять наді мною,
В невимовній,глибокій журбі.
Ти так палко мене обіймаєш,
Болем сердце вкриваєш мені,
Відкриваю заплакані очі-
Навкруги-порожнеча німа,
В тишині таємничої ночі
Мого щастя не було й нема...
Присвячується Сергію Я.
Оксана
Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script
 В блог/На сайт
|
Написать первый коммент
